Методичні рекомендації до проведення Олімпійських уроків

Автор | 11 вересня 2012 | Переглядів: 1,549

Основна мета олімпійського уроку – виховання учнів на гуманістичних цінностях олімпійського руху, формування в них навичок та культури здоро­вого способу життя, залучення їх до активних занять фізичною культурою і спортом.

Зважаючи на те що – це перш за все педагогічний процес, учитель повинен вирішувати освітні, виховні та оздоровчі завдання.
Зміст уроку повинен відповідати дидактичним принципам: науковості, доступності, послідовності, наочності. У процесі уроку доцільно вико­ристовувати дидактичний матеріал, застосовувати технічні засоби навчання.
Форми і методи роботи, що використовуються на уроці, повинні відповідати віковим особливостям учнів, враховувати специфіку класних колективів, потреби та інтереси учнів. Важливо залучати школярів до активної участі, використовуючи їхні знання, природні здібності і таланти.
До участі в уроці бажано залучити учасників Олімпійських ігор, відомих спортсменів, тренерів, випускників навчального закладу, які мають спортивні досягнення, діячів культури і мистецтва. Велику користь у справі виховання школярів, встановленні добрих стосунків, взаєморозуміння, взаємоповаги і співробітництва сім’ї і школи відіграє участь батьків у цьому заході.
Олімпійські уроки можна проводити як з учнями одного класу, так і з учнями однієї паралелі класів.
Форма проведення олімпійського уроку залежить від творчості вчителів. Вони можуть бути теоретичними і практичними.
Важливо, щоб під час проведення олімпійського уроку використову­вались олімпійські символи, а при проведенні його у вигляді змагань – олім­пійські церемонії (відкриття, складання присяги учасниками і суддями, нагородження та закриття).
Варто пам’ятати, що олімпійський урок – Всеукраїнський захід. І тому дуже важливо, щоб у його підготовці та проведенні брав участь весь педагогічний колектив навчального закладу.
Темою олімпійського уроку для учнів 1-4 класів може стати знайомство з легендами і міфами про виникнення Олімпійських ігор Стародавньої Греції. Доцільно після знайомства школярів з легендами провести конкурс малюнків на цю тему.
Набуття знань з історії виникнення Олімпійських ігор Стародавньої Греції можна поєднати з проведенням сюжетної гри „Малі “. Наводимо орієнтовний план її проведення.

1. Церемонія відкриття:

- парад учасників;

- проведення естафети олімпійського вогню;

- підняття олімпійського прапора;

- олімпійська присяга: “Від імені всіх учасників я обіцяю дотримуватися правил чесної гри в істинно спортивному дусі в ім’я слави спорту та честі наших команд”.

2. Проведення змагань (естафети, рухливі та народні ігри, конкурси, вікторини тощо).
3. Підведення підсумків та нагородження переможців.
4. Церемонія закриття:
- марш учасників змагань як єдиної олімпійської сім’ї;
- опускання олімпійського прапору і запуск паперових голубів.

Темою уроку для учнів 5-7 класів доцільно обрати знайомство з Олімпією – колискою давньогрецьких Олімпійських ігор, їх програмою, учасниками та церемонією вшанування. Розповісти учням про те, що стародавні Олімпійські ігри були святами миру, спорту і мистецтв; як і коли занепали та припинились давньогрецькі Олімпійських ігри.

Для учнів 8-9 класів доречним буде знайомство з відродженням сучасних Олімпійських ігор, його ініціатором – французьким просвітителем, громадсь­ким діячем бароном П’єром де Кубертеном, створенням Міжнародного олімпійського комітету; внеском нашого співвітчизника генерала О.Д. Бутовського у справу відродження Олімпійських ігор сучасності; структурою сучасного олімпійського руху, його етичними нормами і принципами; розвитком олімпійського руху в Україні. Варто звернути увагу учнів на те, що цивілізація і технічний прогрес сьогодення звільнили людство від тяжкої монотонної та примітивної фізичної праці, водночас, ускладнили йому життя, породивши гіподинамію – руховий голод, який призводить до багатьох захворювань. Досвід розвинених країн вказує на значення занять фізичною культурою і спортом, які розглядаються як найбільш економічно вигідний і ефективний засіб профілактики захворюваності, зміцнення генофонду та вирішення інших соціальних проблем суспільства.

Шкільні Олімпійські ігри для учнів 5-9 класів можна провести під гаслом «Стань у ряди олімпійців!». Проте, церемонії їх проведення залишаються такими, як зазначено вище. Види змагань обираються з урахуванням запитів учнів та матеріально-спортивного забезпечення навчального закладу.

Під час проведення олімпійського уроку з учнями 10-11 класів доцільно зосередити увагу на ролі олімпійського руху у зміцненні миру і дружби між народами, єдності всього світового співтовариства, ознайомити з основними положеннями Кодексу честі олімпійця України, проаналізувати підсумки 110-річного існування сучасного олімпійського руху, його досягнення та втрати.

Актуальним залишаються положення основного документа олімпійського руху сучасності – Олімпійської хартії, у якій П’єр де Кубертен відобразив суть і мету величних спортивних дійств: “Олімпійські Ігри проводяться раз на чотири роки. Вони об’єднують спортсменів-любителів усіх країн у чесних і рівноправних змаганнях. По відношенню до країн і окремих осіб не допускається ніякої дискримінації за расовими, релігійними або політичними мотивами… Мета олімпійського руху полягає у сприянні розвитку тих прекрасних фізичних і моральних якостей, яких набувають у змаганнях на дружніх полях любительського спорту та об’єднанні молоді всього світу раз в чотири роки на величному спортивному святі, що сприяє міжнародній довірі і добрій волі й створенню кращого і більш спокійного миру…”.

Сукупність ідеалів і цінностей, які є засадами Ігор, відома як олімпізм. Олімпізм – життєва філософія, що звеличує та об’єднує в гармонійне ціле якості тіла, волі й розуму. Поєднуючи спорт з культурою та освітою, олімпізм прагне створити такий спосіб життя, який базувався б на радощах, здобутих через зусилля, на освітніх цінностях доброго прикладу та повазі універсальних етичних принципів. Філософію олімпізму можна розглядати з учнями, знайомлячи їх із «Одою спорту» П’єра де Кубертену.
Однією із тем олімпійського уроку для цієї вікової групи школярів можуть стати проблеми сучасного олімпійського руху: допінг, травматизм, необ’єктивне суддівство, охорона довкілля, безпека. Неабияку зацікавленість в учнів може викликати тема «Технічній прогрес на службі Олімпійських ігор».
Для учнів старшого шкільного віку більш ефективними і цікавими будуть такі форми роботи, як дискусія, диспут, прес-конференція, брифінг, круглий стіл.
Шкільні Олімпійські ігри для учнів 10-11 класів можна провести під гаслом «Поряд з олімпійцями!».
Для підготовки до проведення олімпійського уроку варто використати уроки трудового навчання для виготовлення паперових голубів, медалей, подарунків переможцям; уроки образотворчого мистецтва – для підготовки плакатів, розробки ескізів і виготовлення емблем, для організації виставки малюнків на олімпійську тематику.
Об’єднанню шкільної олімпійської сім’ї слугуватиме суддівство змагань самими учнями, доцільно, щоб старші школярі обслуговували змагання своїх менших товаришів.
Перш ніж ви розпочнете знайомство з текстами сценаріїв, візьміть до уваги декілька порад.

Усі пропоновані вам сценарії не варто розглядати, як щось незмінне, обов’язкове для всіх. Це скоріше за все основа для майбутніх сценаріїв уроків та свят вашої школи. Ви можете доповнити їх віршами, піснями, текстом для ведучого, змінити композицію так, як дозволяють можливості вашої школи, вашого колективу. Не варто розглядати олімпійський урок або свято як «черговий захід». Потрібно пам’ятати, що це – підсумок великої роботи учнівського і педагогічного колективів. Підсумок, звичайно, не тільки роботи, що безпосередньо виконується напередодні заходу – розучування текстів, репетиції, оформлення залу тощо. Це – завершення багатьох справ, пов’язаних із подією, якій присвячений урок або свято. До цих справ можна віднести роботу з пошуку олімпійців вашого міста, області, обладнання або відкриття нових експозицій у шкільному музеї спортивної слави або кабінеті олімпійської освіти, проведення конкурсів малюнків, літературних творів, виробів, стінгазет, міні-скульптур, підведення підсумків будь-яких навчально-розвиваючих довготривалих ігор з олімпійської тематики тощо.

Про майбутній захід необхідно завчасно повідомити всіх учасників навчально-виховного процесу, запрошених. Яскраві об’яви-афіші у школі, тематичні стінгазети, об’яви по шкільному радіо, листи-запрошення тощо – усі засоби повинні бути задіяні за тиждень-два до заходу.
Для проведення заходу необхідно створити організаційний комітет, до якого входять голова (зазвичай директор школи), його заступник, відповідальний за суддівство, відповідальний за оформлення місця проведення, відповідальний за інформаційну роботу, відповідальний за безпеку та медичне обслуговування заходу, головний режисер заходу, відповідальний за технічне обслуговування тощо. На першому засіданні оргкомітету розробляється план підготовки заходу. Він доводиться до відома педагогічного колективу (на нараді або педраді) та учнівського колективу через органи учнівського самоврядування.

Джерело: Єрмолова В.М. “Олімпійська освіта у школі”. Київ 2009 (завантажити в форматі PDF)

 



Мітки: , , , , ,